День, коли пролунав дзвінок від мого наукового керівника Ольги Абрамчук, став провісником великих змін у моєму житті і змусив серце битися частіше. Ольга Миколаївна повідомила, що триває набір студентів за програмою обміну в місто Слупськ (Поморське воєводство) на семестр, і порекомендувала звернутися в деканат нашого факультету за деталями. Отримавши відповіді на питання, зваживши всі за і проти, я вирішила що ця ініціатива – для мене.

Хоча в голові роїлися думки з присмаком страху, я мала в запасі 3 місяці. Від курсів на той момент я чомусь відмовилася і вирішила спробувати самостійно вивчати польську мову. В цьому мені допомагало ознайомлення з алфавітом, правилами читання, прослуховування відео. Дівчата, які раніше їздили на обмін за цією програмою, розказали, що в академії надають безкоштовні курси іноземної мови для іноземців. Тому я вирішила, що проблему з польською мовою буде обов’язково вирішено.

Я з радістю і в очікуванні пригод вирушила в дорогу. Вперше за кордон. Уперше долала таку далеку відстань від дому (900 км). Уперше на довгий період (4 місяці).

Умови проживання в гуртожитку на високому рівні, а саме місто Слупськ – із затишними вуличками, старою архітектурою, парком біля гуртожитку – просто заворожували. А за 18 км знаходиться Балтійське море. Декілька днів ми мали, щоб ознайомитися з містом, після чого відбулися загальні збори. Ми підписали необхідні для отримання студентського квитка документи, і перше випробування – тест на знання польської мови (щоб розподілити нас на групи за рівнем знань). Я отримала 48 балів з 76, що приємно мене здивувало. «Цим не варто гордитися» – подумаєте ви. Але я вважала ці бали маленькою перемогою над собою, адже польську мову я вивчала самостійно досить короткий термін. Звичайно, підкрадалися сумніви, що мені потрібна «слабша» група, адже вважала рівень володіння як граматикою, так і розмовною польською значно нижчим. Але все-таки вирішила лишитися в цій групі, щоб «тягнутися» за іншими. Теорію я вивчала за допомогою електронного ресурсу, створеним для студентів з України, а на заняттях вправлялася розмовної польської. У результаті на заліку я отримала «відмінно», що дуже мене потішило.

Студентів на напрям «Біологія» приїжджає з України доволі багато, хоча з нашого університету зазвичай це тільки один, рідко два студенти. Біологія належить до природничо-математичного факультету (Wydział Matematyczno – Przyrodniczy). Зовні навчальний корпус нічим не вирізняється Так само в коридорах, здається, нічого особливого. Але мені подобалося розглядати численні картини з пазлів, що прикрашають стіни першого поверху.

Також для мене приємним відкриттям було крісло для пересування по сходах людей з вадами руху.

Я завжди вважала, що наш університет має достатнє забезпечення необхідними для виконання практичних і лабораторних робіт засобами. Академія Поморська має більше всіляких пристроїв і обладнання, ніж наш університет. Особливо мене вразила наявність у кабінетах косметології різних видів спортивних тренажерів.

Знову повернуся до своєї (на той час) проблеми – низький рівень знання мови. Я старалася вибирати предмети, де викладачі проводять консультації українською або російською мовами. Так, на той час це було правильне рішення. Адже було легше знайти порозуміння з того чи іншого питання. Хоча викладачі на заняттях докладали максимальних зусиль, щоб доступно пояснити нам необхідний матеріал, донести свою думку польською мовою. Інколи було складно зрозуміти, а інколи – весело спостерігали за тим, як викладачі підключали міміку і жести, щоб почути від нас ствердне «rozumiemy». Велика подяка їм за таку наполегливість і терплячість.

Траплялися випадки, коли студенти казали, що викладений матеріал для них занадто легкий(!), бо вони вивчали його у своїх університетах в Україні. Це траплялося через те, що предмети ми обирали не за роком навчання, а за назвою та збігом із дисциплінами, які будемо вивчати в рідному університеті. Вирішити цю проблему допомагали координатори – на вибір студента замінювали на інші. Також в академії відсутні дисципліни із суміжних кафедр. І недоліком вважаю те, що в Академії Поморській немає предметів типу «Кібернетика», «Біофізика», «Радіобіологія», «Фізіологія вісцеральних систем» і подібних. Але, можливо, їх викладають у магістратурі.

Навчання в Академії Поморській відкрило для мене багато нового не тільки зовні, але і в мені особисто. Інші погляди на буденні речі, окреслення нових цінностей, по-іншому розставляю пріоритети, виставляю нові цілі. Тому цей досвід обміну для мене безцінний.

Як співає Letay в однойменній пісні «Світ чекає». Тому не втрачайте можливості дослідити в першу чергу себе, вдосконалити свої навички і відкривати горизонти, незнані сторони вже відомих речей. Не сидіть на місці. Розвивайтеся, адже світ чекає! Удачі!

Ольга ГРИЩУК,

студентка біологічного факультету