Лютий – місяць, коли українці вже забули про затяжні традиційні новорічно-різдвяні святкування, застілля, гостини і потрохи входять у робочу колію. Це остання можливість натішитися зимою перед весняними відлигами, мокрим від потічків учорашнього снігу взуттям і наближенням літа.
Проте за тисячі кілометрів від України хтось тільки заряджається новорічним настроєм і готується до святкування. Йдеться про Піднебесну. Саме в Китаї 12 лютого святкуватимуть 4719 рік.
Для українців ця країна завжди була цікавою, екзотичною, незвіданою, тому розповіді про китайський побут і традиції привертають увагу та змушують співрозмовника слухати.
Про Новий рік у Китаї представники відділів зв’язків із громадськістю та міжнародних зв’язків поговорили з аспірантом першого року навчання Волинського національного університету імені Лесі Українки Ван Нанем. Він розповів, що на його батьківщині дату святкування визначають згідно з місячно-сонячним календарем. Цьогоріч Новий рік у китайців – 12 лютого. Загалом це свято припадає на часовий проміжок між 21 січня і 20 лютого. За китайським календарем символ цього року – Металевий Бик. Китайці вірять, що тварина передає свої якості і року, тому наступний рік обіцяє бути наділений упевненістю, працьовитістю та рішучістю.
«У моїй країні дуже поважають і люблять це свято. Загалом святкування триває 15 днів. Ті, хто працюють, мають 7 вихідних, а студенти можуть відпочивати близько місяця», – каже Ван Нань і додає, що він помітив, що і в Україні, і в Китаї святкування Нового року теж триває довго. У новорічно-різдвяний період Ван Нань був у Луцьку. Найбільше в українському святкуванні йому сподобався вертеп і різдвяна шопка.
За словами аспіранта, китайці називають Новий рік Святом весни, або Чуньцзе. За китайською легендою, він присвячений звільненню від чудовиська, яке щороку нападало на жителів одного селища, знищувало їхнє майно та худобу. Врятував людей від страшної потвори мудрий чоловік, який налякав його написами червоного кольору, вибухами хлопавок, полум’ям. Тому щороку китайці прикрашають усе червоними декораціями, запалюють вогні та не лягають у цю ніч спати.
Нань розповів, що святкування Нового року трішки відрізняється у різних куточках Китаю: «У моєму місті на дверях своїх будинків пишуть побажання на наступний рік для людей, які приходять. Наприклад, радості, здоров’я, заробити у новому році більше грошей, ніж торік».
Також на малій батьківщині аспіранта з Китаю на Новий рік на вулицях розвішують яскраві кульки, на яких пишуть різні логічні, деколи каверзні запитання та загадки. Кожна людина, добре подумавши, повинна дати для себе на них відповідь.
Крім цього, Ван Нань розповів, що на Новий рік китайці накривають святковий стіл із багатьма різними наїдками – м’ясо з картоплею в горщиках, дамплінги, або, як їх називають у Китаї, цяоцзи – страва з тіста та м’яса, яка нагадує пельмені.
Традиційно китайська дітвора отримує подарунки. Проте це не звичні для українців солодощі, іграшки тощо. «Під час святкування батьки дають дітям гроші. Це новорічна традиція. У Західних країнах, наприклад, у США, батьки кажуть дітям: “Я люблю тебе”. У Китаї батьки виражають любов по-іншому. Діти отримують гроші в спеціальних червоних новорічних конвертах», – каже аспірант із Китаю.
Цьогоріч Ван Нань святкуватиме Новий рік не вдома, але постарається створити у своїй луцькій оселі новорічну атмосферу, готуватиме традиційні страви та спілкуватиметься з рідними.
Також волинсько-китайський аспірант побажав усім українцям міцного здоров’я та багато радості у новому році.
Крім цього, ми поговорили з Ван Нанем про його життя, навчання, адаптацію в Україні, Луцьку, про українську мову та багато іншого, тож чекайте невдовзі цікавий матеріал про нашого китайського аспіранта на сторінках сайту Волинського національного університету імені Лесі Українки.
текст Андрій ПЕТРУШКО, фото Дмитро БАЙДА, переклад Ірина ТАТУШКО